На сьогодні день Чопський прикордонний загін – унікальний підрозділ в структурі Державної прикордонної служби України, що охороняє кордон з трьома країнами Євросоюзу – Республікою Польща, Угорською Республікою та Словацькою Республікою загальною протяжністю кордону близько 150 км. (сухопутна – 130 км; річкова – 20 км.).
Чопський прикордонний загін здійснює охорону кордону в системі Західного регіонального управління ДПСУ згідно компетенції, визначеної законодавством України, виконує завдання щодо забезпечення недоторканності кордону, запобіганням конкретним злочинам та адміністративним правопорушенням, пов'язаним з протиправною діяльністю на кордоні, їх виявлення, припинення, проведення дізнання, здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Охорону кордону здійснюють 11 відділів прикордонної служби («Верховина Бистра», «Стужиця», «Княгиня», «Новоселиця», «Великий Березний», «Кам’яниця», «Ужгород», «Паладь Комарівц»і, «Тиса», «Чоп», «Саловка»), підрозділи яких дислокуються в межах Великоберезнянського, Перечинського та Ужгородського району. Окрім того, до структури Чопського прикордонного загону входить мобільна прикордонна застава «Чоп» та підрозділи забезпечення.
На ділянці відповідальності Чопського загону відповідно до міжурядових Угод, діють 10 пунктів пропуску міжнародного значення, а саме: «Малий Березний» - автомобільний; «Ужгород» - автомобільний; «Павлово» - залізничний; «Малі Селменці» - пішохідно-велосипедний; «Страж» - залізничний; «Тиса» - автомобільний; «Дружба» - залізничний; «Саловка» - залізничний; «Чоп – пасажирська станція», «Удгород- авіа» - авіаційний.
Правовими засадами діяльності прикордонного загону є Конституція і закони України, акти Президента України та Кабінету Міністрів України, міжнародні договори, угоди з прикордонних питань, директиви, накази Адміністрації Державної прикордонної служби та Західного регіонального управління, а також Статуту Державної прикордонної служби з охорони державного кордону України.
У 1944-му році в ході запеклих боїв, від німецько-фашистських загарбників було визволено сонячне Закарпаття. Назріло питання охорони нових кордонів, розпочався процес формування нових прикордонних підрозділів, серед яких був і 14 прикордонний загін.
Наприкінці червня 1945-го року підписано договір з Урядом Чехословаччини про возз’єднання Закарпаття з Україною. Прикордонні війська виходять на новий кордон з Чехословаччиною, Угорщиною, Румунією.
Штаб 14 прикордонного загону передислоковується у закарпатське місто Берегово, а Контрольно-пропускний пункт №1 на станцію Чоп, де в подальшому перейменовується в КПП «Чоп» та організаційно залишається у складі 14 прикордонного загону.
З метою надійної охорони державного кордону, чіткої та налагодженої системи контролю, приймається рішення сформувати на основі КПП «Чоп» окрему прикордонну частину в складі округу. 16 лютого 1946 року створюється ОКПП «Чоп» Прикордонних військ СРСР. Відкривається нова сторінка в історії Прикордонних військ СРСР.
У ті роки прикордонники Закарпаття затримують тисячі порушників державного кордону, контрабанди на сотні тисяч карбованців.
Непроста ситуація на державному кордоні і у 50-60 роках. Так званий період «холодної війни» вимагає пильності в першу чергу від охоронців кордону.
Новий етап реформування частини відбувається вже на початку 90-х. Наказом Командуючого Прикордонним військами України 1 березня 1993 року ОКПП «Чоп» реорганізовано в Окремий контрольно-пропускний пункт «Закарпаття», з новою організаційно-штатною структурою, новими підходами до охорони державного кордону незалежної України.
2001 рік - ОКПП «Закарпаття» в структурі Прикордонної військ України.
У відповідності до Закону України “Про Державну прикордонну службу” від 03.04.03 з 1 серпня 2003, у зв’язку із реформуванням Прикордонних військ України в Державну прикордонну службу України , Чопський прикордонний загін входить до складу Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України.
В цьому ж році на базі ОКПП «Закарпаття» та 12 прикордонних застав Мукачівського прикордонного загону («Верховина Бистра», «Стужиця», «Княгиня», «Новоселиця», «Великий Березний», «Кам’яниця», «Гута», «Оноківці», «Ужгород», «Паладь Комарівц»і, «Соломоново», «Саловка») створюється Чопський прикордонний загін.
2008 рік - в рамках реформування Державної прикордонної служби України в відомство європейського типу на базах колишніх прикордонних застав створюються підрозділи нового типу - відділи прикордонної служби .
У 1944-му році в ході запеклих боїв, від німецько-фашистських загарбників було визволено сонячне Закарпаття. Назріло питання охорони нових кордонів, розпочався процес формування нових прикордонних підрозділів, серед яких був і 14 прикордонний загін.
Очень полезная и интересная для меня информация Валентин Леонидович,СПАСИБО ВАМ!!! Почемутось я всегда думал,а точнее надеялся,что на моей малой Родине(как однажды выразился Владимир Петрович Лысенко)найдётся хоть одна именная застава-оказывается я ошибался.Нарушений в В.Березнянском,Перечинском районах было очень много-это я знаю наверняка(даже вот за последние года)а если вспомнить довоенные,военные,послевоенные СССРовские времена-там ваще наверное было несчётное количество нарушений госграницы-неужто не удостоились ребятки-погранцы,чтобы назвать ихними именами заставу?!
Лично мне прививалась пограничная жизнь с 5-го класса в Дубринической средней школе.За нами погранцы на газ 66-м приезжали,и забирали на заставу"Новоселица".После срочной,когда узнал нач.заставы,что есть в этой сторонке дембель-погранец,сразу наведал меня и настойчиво уговаривал продлить службу на заставе.Но оказалось горд я был и хотел звезду с неба снять-это я уже понял тогда,когда возраст "легіня"улетел!!!
Ещё раз СПАСИБО за информацию В.Л.!!!
Мать моя женщина!!!!!!!!Какие люди!!!!!!!!
Боец,только не говори,что ты был в глубоком тылу...без средств связи...
__________________
"Один, глядя в лужу, видит в ней грязь, а другой — отражающиеся в ней звёзды."(с)
"Не журись, коли недоля в край чужий тебе закине! Рідний край у тебе в серці, поки спогад ще не згине." (с)
עם ישראל חי!
Мать моя женщина!!!!!!!!Какие люди!!!!!!!!
Боец,только не говори,что ты был в глубоком тылу...без средств связи...
Хххааа...Моя мать -тоже женщина!Дня доброго Олег!!!Если б такое сказал,то 100%соврал бы,а так скажу простенько,как в армии-все добре,все гарно,главное,что ещё жив и уже здоров!!!
__________________
"Один, глядя в лужу, видит в ней грязь, а другой — отражающиеся в ней звёзды."(с)
"Не журись, коли недоля в край чужий тебе закине! Рідний край у тебе в серці, поки спогад ще не згине." (с)
עם ישראל חי!
Очень полезная и интересная для меня информация Валентин Леонидович,СПАСИБО ВАМ!!! Почемутось я всегда думал,а точнее надеялся,что на моей малой Родине(как однажды выразился Владимир Петрович Лысенко)найдётся хоть одна именная застава-оказывается я ошибался.Нарушений в В.Березнянском,Перечинском районах было очень много-это я знаю наверняка(даже вот за последние года)а если вспомнить довоенные,военные,послевоенные СССРовские времена-там ваще наверное было несчётное количество нарушений госграницы-неужто не удостоились ребятки-погранцы,чтобы назвать ихними именами заставу?!
Лично мне прививалась пограничная жизнь с 5-го класса в Дубринической средней школе.За нами погранцы на газ 66-м приезжали,и забирали на заставу"Новоселица".После срочной,когда узнал нач.заставы,что есть в этой сторонке дембель-погранец,сразу наведал меня и настойчиво уговаривал продлить службу на заставе.Но оказалось горд я был и хотел звезду с неба снять-это я уже понял тогда,когда возраст "легіня"улетел!!!
Ещё раз СПАСИБО за информацию В.Л.!!!
Саша, так и у тебя не меньше есть информации по отряду . Делись ею с нами. Мы будем только рады этому.